Нас зустрів в аеропорту друг нашої родини-господаря, і ми відчули величезне полегшення, щойно прибули. Моя мама була дуже замкнута через пережиті жахи війни та проблеми з психічним здоров’ям. Я стала її головною опорою та доглядальницею.
Наша родина-господар була неймовірною — вони допомогли нам отримати фінансову допомогу і познайомили нас із організацією North Birmingham 4Ukraine Вони стали для нас життєво важливим. Вони дали нам можливість зустрітися з іншими українськими родинами, поділитися своїми історіями та отримати підтримку в пошуку постійного житла. Також завдяки цій організації я змогла записатися на курси в коледжі — з англійської мови, комп’ютерної грамотності та бухгалтерського обліку — і отримати проїзний квиток для зручного пересування містом. Тим часом моя мама знайшла соціальні групи та заняття, які допомогли їй адаптуватися.
"Ми знайшли житло в Бірмінгемі й почуваємося влаштованими, у безпеці та з надією дивимось у майбутнє.
З моменту приїзду впевненість моєї мами значно зросла. Вона стала щасливішою й знайшла підтримуючу спільноту людей похилого віку. Тепер вона регулярно відвідує заняття з англійської мови та соціальні заходи.
Щодо мене, то я почуваюся впевненіше, орієнтуючись у місті, і отримую задоволення від навчання.
Ми ніколи не очікували такої щедрої підтримки від Бірмінгема — вона справді змінила наше життя на краще."
Наші візи скоро закінчуються, і наразі ми чекаємо на рішення уряду Великої Британії щодо того, чи зможемо залишитися в Бірмінгемі, чи нам доведеться повертатися в Україну. Одна лише думка про повернення додому, поки триває війна, лякає як мене, так і мою маму.
Попри цю невизначеність, ми залишаємося сповненими надії та рішучості. Моя наступна мета — знайти роботу після завершення навчання з бухгалтерського обліку та англійської мови.