На щастя, Ірина вивчала англійську мову в школі, що зробило переїзд до Великої Британії менш складним. Вона також хотіла, щоб її діти вдосконалили свою англійську, і це було однією з головних причин, чому її зацікавив Бірмінгем. Ірина подала заявку на участь у програмі "Homes for Ukraine", і через три місяці її заявку було схвалено. Після цього їй також потрібно було знайти родину-гостя для себе та дітей. Такі родини надають тимчасове житло тим, хто цього потребує, забезпечуючи безпечне проживання, підтримку та відчуття спільноти для біженців у новій країні.

Ірина зазначила, що з першого дня її родина-господар була дуже підтримуючою та турботливою. "Моя хост-родина допомогла мені з поданням заяв до шкіл для моїх дітей. Ми подали заявки до 35 шкіл, і вже за три тижні діти були прийняті до хорошої школи поблизу дому. Також завдяки моїй хост-родині я дізналася про коледж South and City, де зараз вивчаю англійську мову та бізнес-адміністрування. Далі я хочу вступити до університету, а потім подати заявку на роботу в державну службу, щоб залишитися тут назавжди".

Менш ніж за рік Ірина та її діти змогли знайти власне житло. Хоча зараз вона стала більш самостійною, її хост-родина й досі їй допомагає.

Щодо громади, її дітям було досить важко адаптуватися, і вони зізнаються, що сумують за домом. Однак організація North Birmingham for Ukraine (NB4U) створила чудову спільноту для біженців, і з того часу, як Ірина приєдналася до неї, вона познайомилася з іншими людьми у схожій ситуації, що стало для неї джерелом підтримки й сили. Це також позитивно вплинуло на її дітей. NB4U організовує поїздки, заходи, заняття з англійської мови (ESOL), а також має спільноту в WhatsApp, яка щодня надає підтримку тим, хто цього потребує.

Хоча життя Ірини та її родини змінилося кардинально, вона зазначає: "Зараз я бачу майбутнє для себе та своїх дітей у Бірмінгемі, і хоча наша віза дійсна лише до 2027 року, я активно працюю над тим, щоб залишитися тут назавжди."